6 логістичних проблем Росії у війні з Україною за версією The Washington Post

Колони забезпечення российских вiйськ на территории України регулярно потрапляють у засідки, генерали та інші вищі чини офіцерів гинуть на фронті, солдатам видають прострочені сухпайки й у них трапляються обмороження. Експерти кажуть, що російська армія “створена для швидких перемог переважаючими силами”, але матеріально-технічне забезпечення є її слабкістю. І на дорогах України, що видно через понад як місяць війни, ця слабкість проявляється в повній мірі.

Росіяни явно розраховували на іншу війну. Вони сподівалися на швидке захоплення столиці і те, що, як наслідок, Президент Володимир Зеленський складе повноваження. Але бліц-крігу не сталося і російські війська замість “швидкої перемоги” встрягли у війну з регулярною армією однієї з найбільших за площею країн Європи, до чого, схоже, просто не готувались.

Наразі росія вважає за краще переміщувати війська та припаси по залізницях але при цьому вона не контролює залізничні вузли. Разом із тим, внаслідок весняної розпутиці, російські військові транспортні засоби змушені триматися доріг. І це не просто одна поїздка: вантажівки з постачанням та інші допоміжні транспортні засоби мають постійно курсувати туди-сюди.

Зброя та тахніка в будь-якому наземному вторгненні не проіснували б довго без підтримки механіків, медиків, інженерів, водіїв вантажівок, кухарів та іншого екіпажу. А потреби солдатів, які воюють у сучасній війні є величезними. У середньому кожен російський солдат отримує близько 200 кг припасів на день, включаючи продукти харчування, паливо, боєприпаси, медичне забезпечення тощо. Росія направила в Україну понад 150 тис. військових, організованих у різні формування. Це означає денне споживання на рівні 30 тис. тонн різних припасів, які треба підготувати та доставити. До речі, вантажлопідйомність середньої армійскої вантажівки складає десь біля 12 тонн. Тільки-но уявіть собі 2500 вантажівок, що везуть припаси кожного дня – туди і назад.

Є ще одна особливість: російська армія працює з меншою кількістю солдатів підтримки, ніж військові інших країн. Близько 150 з 700-900 військовослужбовців в одній батальйонно-тактичній групі можна вважати підтримкою. Для порівняння, армія США надає близько 10 солдатів підтримки на кожного бійця, тобто пропорція фактично зворотня до російської.

Отже, про логістичні проблеми росіян в Україні.

  1. Відсутність захисту конвоїв

Вантажівки, які рухаються по лініях постачання, потребують захисту, особливо якщо варіанти пересування були звужені до кількох передбачуваних доріг. Але на початку російські війська не виконували супроводу конвоїв постачання, навіть після того, як українські військові порадили громадянам у соцмережах атакувати неброньовані бензовози.

У березні Міністерство оборони Великобританії повідомило у Twitter, що українські контратаки змусили росію «відвернути велику кількість військ на захист своїх власних ліній постачання».

  1. Розсіяна командна структура

Російська командна структура була «у кращому випадку заплутаною» – кажуть експерти. Це не одна ієрархія, а чотири, з чотирьох різних регіонів росії. У них не було єдиного ланцюга командування.

Яскравим доказом несправності командування є те, що щонайменше 15 вищих російських командирів, у тому числі 7 генералів, були вбиті. Як правило, такі високопоставлені офіцери не знаходяться біля лінії фронту, але їм довелося піти туди, щоб навести порядок і керувати операціями на нижчих рівнях.

  1. Дефіцит критичних запасів

Соцмережі містять багато повідомлень про те, що російським солдатам не вистачає їжі та навіть палива для танків. Британська розвідка написала у Twitter, що проблеми матеріально-технічного забезпечення «заважають Росії ефективно поповнити свої передові війська навіть основними предметами першої необхідності, такими як їжа та паливо». Високопоставлений представник оборони США сказав, що деякі російські солдати отримали обмороження через відсутність спорядження для холодної погоди.

The New York Times повідомила, що деякі солдати мали сухпайки, термін придатності яких закінчився в 2002 році. CNN посилається на два «джерела, знайомих з цим питанням», які стверджують, що Росія попросила у Китаю сухпайки. Також поширюється багато відео, як солдати грабують магазини та домівки, що не є рідкістю для російських військ під час війни.

  1. Несвоєчасна медична допомога

Важливим аспектом військового планування є те, як найкраще лікувати та транспортувати поранених солдатів, в ідеалі протягом першої години після поранення. Проте надходять численні повідомлення про недостатню медичну підтримку російських військ. 

У березні представник НАТО підрахував, що від 7 000 до 15 000 російських військовослужбовців було вбито з початку їх вторгнення, і набагато більше було поранено. Настільки багато, що Пентагон заявив, що росія залучає підкріплення, які розгорнуті в інших місцях. Міністерство оборони Великобританії заявило, що росія наймає солдатів прокремлівського угруповання найманців Вагнера.

  1. Не вистачає керованих ракет

Вважається, що захоплення міст — це надзвичайно кривава і тривала подія. Міська місцевість сприяє захисникам, які знають територію, і надає нескінченні місця для можливості засідки. Це також змушує зловмисника використовувати величезну кількість боєприпасів.

Швидше за все, за межами Кремля мало хто знає, зі скількома ракетами та артилерійськими снарядами починала Росія чи скільки вона використала для бомбардування українських міст, адже всі країни тримають у таємниці військові запаси. Але Forbes повідомив, що чиновник Пентагону заявив, що в Росії, схоже, не вистачає високоточних боєприпасів, таких як керовані ракети, а Reuters повідомляє, що ці ракети мають рівень відмов до 60%.

  1. Надмірні поломки транспортних засобів

Згідно з повідомленнями, з початку вторгнення Росія втратила понад 2000 транспортних засобів, у тому числі понад 300 танків. Одні з них українці знищили чи захопили, інші росіяни просто кинули.

Бойові машини їдуть по бездоріжжю, по грунтових, по гравійних дорогах, все трясеться, розхитуються деталі, гвинти відкручуються крихітні шпильки випадають. Це стосується навіть більш-менш до того справної техніки, що була добре обслужена.

Втім, бачачи на скільки масовими є поломки, звʼявляються величезні сумніви, що за технікою дбали належним чином. Незважаючи на ті колосальні інвестиції, що росія направляла у своє військо. Крім того, навіть фактор того, що російська армія до початку наступу 2 місяці була на “навчаннях” можливо також зіграло свою роль. Вірогідно, у них не було змоги виконувати необхідне технічне обслуговування обладнання, перш ніж почати наступ.

Для всіх транспортних засобів у типовій російський батальйонно-тактичній групі є лише два евакуатори, якими зазвичай керують механіки. І тільки один із них є достатньо важким, щоб буксирувати танк. Враховуйте відстань, щоб здійснити поїздку туди й назад, і це стає тактичним рішенням: буксирувати транспортний засіб для ремонту чи покинути його. Очевидно, для більшості рішень росіян вибір кожного разу був очевидний.

Західні колеги вважають, що у росії все ще є шанси підлаштуватися під нинішню війну і спробувати усунути всі минулі помилки. Проте, кожен день зменшує шанси на це і відповідно віру в це західних експертів. А щодо розбору помилок – чому саме вони були допущені – зазвичай на це йдуть роки або навіть десятиріччя розслидувань. Але це вже буде після війни.

Джерело.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.